Думки про HTC Desire та Android

Вступ

Apple iPhone (3G, потім 3GS) я використовувала як основний телефон достатньо довго. Апарат швидкий, надійний, зручний, з великою кількістю сторонніх програм і ігор на будь-який смак. Звичайно, зі своїми мінусами, але особисто мене вони не коробили. На мій погляд, конкурентів у Apple iPhone 3Gs не було достатньо довго. Поки в гру не вступила всемогутня Google, що створила мобільну операційну систему Android.

З її першою версією я познайомилася на прикладі апарату T - Mobile G1. Це було щось подібне до "пробної кулі", конкуренція з iPhone молода і поки що  ОС не витримувала.

Йшов час, Android ставав усе популярніше, пристроїв на базі цієї ОС - усе більше. У магазинах з'явився красень HTC Hero , бюджетник Tattoo, трохи пізніше до нихї приєднався Samsung Spica. Його-то я й купила після того, як мій iPhone 3G раптово зламався - була цікава нова ОС, та і ціна не напружувала. На жаль, про купівлю пошкодувала практично відразу. Дратували нечутливий (порівняно з айфоном) сенсорний екран, "гальма" при роботі, відсутність мультитачу, низьку якість сторонніх програм. Та і сама версія ОС 1.5 на той момент застаріла, зокрема, в каталозі додатків не було скріншотів - викачувати програми доводилося наосліп! Звичайно, як тільки з'явилася така можливість, я поставила на Spica версію Android 2.1, ОС стала виглядати приємніше й скріншоти в маркеті з'явилися, але інші мінуси телефону нікуди не зникли. Загалом, я залишилася моторошно невдоволена Android 1.5 і Samsung Spica, купила новий iPhone 3GS і вирішила повернутися до платформи від Google пізніше.

Знову ж таки - час йшов, Android ставав усе краще, телефони під управлінням цією ОС - усе цікавішим.  Дуже приємні враження, при збіглому знайомстві залишив Nexus One, потім  Sony Ericsson XPERIA X10. Телефон відразу уразив зовнішнім виглядом і величезним якісним екраном. Дещо бентежила застаріла версія Android 1.6 (оновлення до 2.1 обіцяють тільки в кінці року), але усе виявилося зовсім не страшно - в SE допрацювали "голий" Android до цілком приємного виду, додали свої застосування для роботи з медіа. Загалом, телефон справив саме краще враження і віддавати його назад зовсім не хотілося. Більше того - з'явилося бажання змінити на очах застаріваючий (у плані заліза) iPhone на Android -телефон.

Цікавих мені топових "гуглофонів" на ринку було цілих чотири. Nexus я "відмела" унаслідок того, що до нас офіційно не поставляється й коштує недешево. У Motorola MILESTONE занадто вже довго переносили терміни виходу на ринок, та і не потрібна мені клавіатура (причому, з не найвдалішою локалізацією). Залишилися X10 і HTC Desire. Належало взяти смартфон із собою у відпустку на Україну.

Вийшло вкрай вдало, адже саме в поїздці, без комп'ютера поруч, телефон можна упізнати краще всього. Я використовувала Desire для роботи у Інтернеті, з поштою, твіттером, IM, для фотографій, GPS і орієнтації на місцевості, прокладення маршрутів. Ну а ще для ігор, додатків, музики й відео - загалом, як мовиться, "за повною програмою". По суті у відпустці телефон, як міг замінював мені комп'ютер. І впорався з цим непогано.

28 квітня

З ранку розбудив кур'єр і вручив пакет. У нім я знайшла HTC Desire, тут же включила й почала вивчати. Якщо говорити про дизайн, то він досить стриманий. Нічого особливого немає. Спокійний такий дизайн, який сподобається більшості. Збалансована вага, міцний корпус, ідеальна зборка. Металева окантовка екрану приємна на дотик і добре виглядає, задня кришка із софт-тач покриттям не дозволяє телефону ковзати по столу і теж викликає приємні тактильні відчуття. Оптичний джойстик цілком зручний.

Екран, звичайно, безмірно порадував. 3,7 дюйми, 480х800 пікселів, виконаний за технологією AMOLED. Дуже яскравий, чіткий, контрастний, з відмінними кутами огляду, чуйний на торкання. Діагональ, як мені здається, найоптимальніша - екран залишається великим, але телефон і не перетворюється на "лопату" (наприклад, керувати X10 однією рукою дуже важко - від клавіш під дисплеєм до верхніх меню я просто не дотягувалася пальцем).

Швидкодія - відмінна, мабуть, навіть швидше HTC навели той самий лиск, якого не вистачає "голій" системи від Google. Стильний дизайн, красиві меню, шикарні віджети, одна з найзручніших клавіатур (її навіть "витягнули" з прошивки HTC і ставлять на інші Android -смартфоны) - та й конкурентів майже немає, тільки TouchWiz від Samsung в ролі того, що наздоганяє.

Загалом, перше враження від HTC Desire було дуже позитивним. Здивувало лише одне. Телефон приїхав до мене повністю розрядженим, за звичкою підключила його  до комп'ютера. Через 5 годин апарат зарядився всього на 60 відсотків! При цьому я майже не використала Desire. Як з'ясувалося, від електромережі телефон заряджається в декілька разів швидше, ніж від комп'ютера - така його особливість.

29 квітня

Прокинулася від телефонного дзвінка - так, динамік у Desire відмінний, кого завгодно розбудить:). До від'їзду у відпустку залишалася доба - треба було максимально настроїти телефон "під себе". Почала, звичайно, з установки файлового менеджера і диспетчера завдань. Цих потрібних програм в системі за умовчанням чомусь немає. В Android, усі додатки не закриваються при виході в меню, а залишаються висіти в пам'яті. Коли їх стає надто багато, апарат може почати "гальмувати", та  батарея сідає швидше. "Щоб вбивати всіх зайців разом", я винесла на робочий стіл спеціальний віджет, по кліку, на який можна закрити всі застосування, що висять в пам'яті.

Крім того, встановила читалку, карти, програму для ведення заміток, редагування фото, твіттер, карту метро й інші "потрібності". Можу сказати, що ситуація з програмами на Android вже цілком нормальна й покращується на очах - можливо, не усі вони такі красиві і зручні, як для  iPhone, але вибір є на будь-який смак.

З іграми ситуація помітно гірше. Якісних дуже мало, багато прямих "портів" з java з посередньою графікою. Багато хто зі свіжих ігор (наприклад, від Gameloft), адаптований під Motorola і не йдуть на HTC Desire, такі мінуси платформи - ОС те одна, а "залізо" різне. Утім, записувати це в серйозні мінуси Android не варто, ОС дуже добре розвивається. Гірше те, що для російських та українських телефонів закритий доступ до тієї частини маркету, де публікуються платні застосування. З яких причин Google нас так не шанує - незрозуміло. І дуже образливо, адже дуже багато якісних і функціональних застосувань коштують грошей (цілком помірних, до, речі). Особисто я, без проблем купувала б потрібний софтв та ігри (як робила це в AppStore), по суті Google сам схиляє користувачів до крадіжки - на безлічі форумів викладаються платні версії програм у форматі .apk для установки з карти пам'яті.

Загалом, забила телефон додатками, розставила їх по робочих столах разом з віджетами на свій смак і не стала збирати сумки, а відправилася на посиденьки з подружками.

30 квітня

Посиденьки затягнулися, а тому сумки довелося спішно збирати з ранку. Уже сидячи в таксі і тяжко думаючи, чи нічого ми не забули, я дістала Desire щоб розібрати пошту, прочитати Twitter, подивитися пробки на маршруті до вокзалу. Потім був нудний вечір в потягу. Звичайно, смартфон з рук не випускала - читала, грала, гуляла по Інтернету , якщо була доступна мобільна мережа, слухала музику.

При дуже інтенсивній роботі телефону його батареї  вистачає на 6-7 годин. При трохи меншій  інтенсивності - на 8-9. Не можу сказати, що це багато - доводиться постійно залежати від зарядки - не дай бог її залишити в готелі або забути підключити телефон до електромережі на ніч. Звичайно, це проблема швидше відпускна й відрядна. Гуляли ми цілими днями, а ночі іноді проходили в переїздах з міста в місто без доступу до розетки, я багато використовувала Інтернет, GPS, фотографувала. З собою завжди був нетбук, але, як я вже писала вище, від нього Desire заряджався дуже повільно. У будь-якому випадку, навіть не у відпустці корисно мати "запаску" і я вже придбала додаткову оригінальну батарею для телефону.

1 травня

У свято світу і праці ми нарешті приїхали в Україну і радісно вивантажилися з потягу. Після холодного Пітера жарке сонце й зелень кругом дуже радували.

За допомогою Desire і GPS (особливо допоміг цифровий компас) ми успішно дісталися до готелю, по дорозі я зробила декілька фото й завантажила їх до своїх альбомів. У смартфону, до речі, 5 Мп камера, модуль від Samsung. Дозвіл хороший, є спалах. Шкода тільки, що віконце камери нічим не захищене й помітно виділяється над корпусом. Якість фото нормальна, але відмінною його назвати не можна - чіткість і кольори  не такі хороші, як могли б бути, при яскравому сонці кадр вицвітає в білизну. У будь-якому випадку, на екрані телефону знімки виглядають нормально, галерея зручна. Зйомка виробляється або по натисненню на оптичний джойстик, або після довгого натиснення на екран. Підтримується тач- фокусування (можна кликнути по тому об'єкту, на якому треба сфокусуватися). Зберігаються фото миттєво. Відео, записане камерою Desire, непогане, сильних ривків або змазування кадру немає.

2 травня

З ранку Desire "наказав довго жити" - завис на заставці і не включався. У відпустці "смерть" телефону - річ неприємна, адже доступу до Інтернету під рукою немає, а значить нове ПО не викачати. Тимчасово замінивши Desire на iPhone, ми оправилися  в Києво-Печерську лавру, де, слід сказати, дуже красиво.

Apple iPhone вже не радував так, як раніше, - відносно невеликий, зернистий, тьмяний екран, менша швидкість роботи, гірша камера. Дивно, але за декілька днів я настільки звиклася з Android, що в iPhone OS намагалася шукати клавішу меню і взагалі відвикала від логіки платформи. Не можу сказати, що ОС в iPhone гірше Android. Обидві платформи дуже хороші.

Проте в Android є явні плюси, адже це відкрита операційна система. Ви можете ставити софтв не лише з маркету, але й просто з карти пам'яті. Можете завантажувати контент, яким завгодно образом, не будучи прив'язаним до однієї програми типу iTunes. Можете замінювати практично будь-які системні програми   сторонніми. Можете використовувати різні програми для виконання яких-небудь дій (наприклад, відкривати посилання різними браузерами, завантажувати фото з галереї)  і тому подібне. Не можна не згадати й про повноцінну багатозадачність, яку в iPhone обіцяють тільки з прошивки 4.0 і те в декілька своєрідної реалізації.

Звичайно, є й зворотний бік медалі. При тій моделі, коли софт можна ставити, якій завгодно й звідки завгодно, ви ризикуєте нарватися на шкідливу програму. Ще одна проблема - ви навряд чи дізнаєтеся про оновлення встановлених не через маркет, програм (у маркеті регулярна перевірка оновлень усього встановленого софту). Правда, святе місце порожньо не буває. І з'явився вже софт для пошуку нових версій усіх програм вашого телефону, як би вони не були встановлені. Проблема є й в багатозадачності - як я вже писала у вступі, софт висить в пам'яті, "їсть" батарею і "гальмує" телефон. Більше того, деякі системні програми живуть своїм життям. Наприклад, убивши всі застосування, ви можете через 3-4 години дістати телефон з кишені і побачити, що на нім запущено 15-20 процесів. Без спеціальних програм не обійтися. Хоча при їхньому  грамотному налаштуванні (щоб не вбивали те, що потрібно) повноцінна багатозадачність тільки радує. Адже як добре, наприклад, поставити завантаження фотографії в Twitter (у відпустці адже користуєшся повільним мобільним Інтернетом) і в цей час перемкнутися на пошту, браузер або щось ще. У iPhone так зробити неможливо.

3 травня

З ранку Desire воскресили. Правда, я отримала "голу" систему, а ви ж пам'ятаєте, скільки годин перед від'їздом я встановлювала софт, розставляла по робочих столах програми й віджети. На жаль, у Android немає повноцінної системи бекапів (але у версії 2.2 ця ситуація швидше за все зміниться). Як відомо, при кожному підключенні Apple iPhone 3Gs до iTunes насамперед швидко створюється повна резервна копія телефону, а також у пам'ять комп'ютера копіюється увесь софт, придбаний вами безпосередньо з трубки. І якщо ви, не дай бог, втратите телефон або просто зміните стару модель на нову, вам треба буде тільки відновити інформацію з бекапу й залити назад свої програми, музику. Усе - ви отримаєте свій "рідний" апарат, неначе не втрачали або не купували новий. Будуть усе ті самі  налаштування, аж до яскравості екрану, ваші СМС, замітки, список викликів, знімки в альбомі й тому подібне. Збережуться й усі дані встановлених програм -  іграи, імена і паролі та інше.

На щастя, в компанії HTC теж подумали про користувачів - їх смартфони на Android автоматично створюють резервні копії. Звичайно, усе не так весело, як у iPhone, але СМС і ММС, словник клавіатури, закладки браузеру, особисті налаштування резервуються. На жаль, про робочі столи або софт мови немає, а це було для мене найважливіше.

Звичайно, я викачала потрібний софт і настроїла все наново, але відразу після почала шукати якісну програму для бекапу. На жаль, більшість програм, що роблять повноцінні "зліпки" стану системи вимагають наявності root - дозволу(адміністраторських прав, для цього потрібно перешивати  телефон неофіційними методами). Але є декілька, що працюють без цього. Звичайно, усі вони коштують грошей.

У будь-якому випадку я була рада тому, що Desire знову зі мною і знову у строю. З пам'яток того дня ми побачили Парк слави, а також побували в музеї голодомору.

4 травня

Погуляли на Андріївському спуску, в ботанічному саду, музеї ВОВ і на Майдані. А закінчився вечір в теплій дружній компанії під пиво. До речі, Desire (який доки нажаль, не продається в Україні офіційно) викликав великий інтерес у моїх київських друзів. Багато хто захотів такий самий.

5 травня

Сьогодні їздили в музей просто неба "Пірогово". По суті це - реконструкція українських сіл - невеликі хатини з солом'яними дахами, млини на пагорбі, автентичні інтер'єри. Дуже мило й сонячно. Правда, дорога до місця призначення зайняла аж 40 хвилин. Не нудьгувати допоміг Desire, у нього є радіо, а тому я з цікавістю ознайомилася з українським FM -діапазоном. Єдина причіпка - радіо занадто вже довго включається, навіть дивно, адже бюджетники за пару тисяч роблять це майже миттєво. Зате якість прийому хороша і звук приємний. По дорозі назад, до речі, я заглибилася в читання - робити це на великому екрані дуже зручно.

Ну а увечері нас чекав потяг у чудове місто Одеса!

6 травня

Звичайно, не виспалися, зате приїхали в Одесу, сонячну й не таку суєтну, як Київ. Місто з першого погляду справило саме краще враження - затишний, симпатичний, я б сказала, курортний. Прогулявшись по центру, ми відправилися на один з міських пляжів - Аркадія.

У сонячній Одесі я повною мірою побачила один з мінусів AMOLED його  погана поведінка на сонці. Дисплей Desire навіть при максимальній яскравості дуже вицвітає й перетворюється на люстерко, заляпане відбитками пальців. А ось побачити текст практично неможливо. До речі, у iPhone є особлива дзеркальна підкладка екрану. І чим більше на нього потрапляють прямі промені сонця, тим чіткішім стає текст на екрані. Звичайно, зображення вицвітає, але це не головне - текст-то видно.

У випадку з Desire в деяких застосуваннях, рятувало виставляння чорного тексту на білому фоні - так можна було розглянути хоч щось. Але на жаль, сама ОС Android, та й оболонка Sense виконані в чорних тонах, так що більшість софт переймають цей стиль.

Коротше, на пляжі відправляти фото до  твіттер  доводилося, сховавшись разом з телефоном під кепку з великим козирком. А фото, до речі, були прекрасні. Адже так чудово виявитися на березі справжнісінького Чорного моря, на білому пісочку, під теплим сонечком! Ми навіть прокотилися на яхті повз одеський берег. На жаль, до вечора акумулятор Desire "сів", оскільки зарядити його від розетки в потягу не було можливості. Утім, в зворотну дорогу ми відправилися дико втомлені і відразу заснули, було не до іграшок та  іншого.

7 травня

І знову Київ, і немає ніяких сил після двох ночей,в не найкомфортабельнішому потягу. Півдня ми "тупо" проспали, а потім відправилися в зоопарк, де я фотографувала  мало не всіх тварин.

Пізніше виникло невелике робоче питання, яке мені успішно вдалося вирішити прямо з телефону. Усе ж люблю Android за інтеграцію з Google  - GTalk та  GMail. Браузер цілком повноцінний і працює не гірше за настільне, а ще підтримує Flash (на відміну від айфону, до, речі). З мінусів - чомусь у поштовій програмі не можна копіювати текст. Сподіваюся, це упущення виправлять, адже часто треба скопіювати якусь інформацію. З номерами телефонів простіше - по них досить кликнути, щоб подзвонити, у будь-якому застосуванні. Зате в браузері копіювання/вставка реалізовані дуже зручно - як в айфоні. Для вибору потрібного шматка тексту дуже допомагає екранна лупа.

У плані Інтернет - можливостей Android бентежить ще те, що телефон постійно підключається до мережі і навіть при відключеній синхронізації ,відправляє і приймає якісь дані. Мабуть, "стукає" на нас в Google :). У Пітері в мене тариф з дешевим трафіком (думаю, з сучасним трубками інакше жити і не можна, не рахувати ж кожен кілобайт), а ось в роумінгу треба стежити, чи вимкнена передача даних в налаштуваннях.

Згадаю ще один мінус - bluetooth. В ОС версії 1.5 приймати і передавати файли взагалі було не можна. У 2.1 з комп'ютера приймаються будь-які файли, а ось відправити документи з телефону на ноутбук я, на жаль, так і не змогла - видається помилка передачі. Утім, апарат можна завжди підключити до комп'ютера кабелем і "змонтувати" його карту пам’яті, як зовнішній знімний диск.

8 травня

Нічого особливого цього дня не сталося. Ну принаймні, з Desire :). А у нас була велика зустріч, на якій мені вдалося деякий час погратися з Apple iPad. Дуже симпатична дрібниця, але погоджуся з тими, хто називає її "роздутим айфоном". Так, шикарний великий екран, але і розміри немаленькі - що з цим пристроєм щодня робити? У відпустці, де гуляєш з ранку до вечора, компактний смартфон з 3,7-дюймовим дисплеєм теж цілком зручний. Звичайно, на нім не пограєш у хокей з таким задоволенням, як на iPad, та і браузер з поштою не так шикарні, але це не головне .

9 травня

День великої перемоги, в Україні його відмічають з не меншим розмахом, чим у Росії. Правда, парад посиденьок ми проспали, зате відправилися в один з міських парків - дарували ветеранам гвоздики, поздоровляли із зі святом.

Якщо говорити про Desire, то він просто добре працював:). Можна сказати, що до кінця відпустки ми з телефоном цілком зріднилися. Він став максимально зручним і цілком звичним для мене. Думки взяти в руки айфон давно не виникало.

Хоча ні, брешу, відкрила для себе приємну фішку телефону - якщо він дзвонить і береш апарат у руки, звук автоматично приглушається. А ще зручна річ під час дзвінка комусь - не треба тримати телефон біля вуха й слухати потрібні гудки. Досить тримати апарат в руці, коли на тій стороні дадуть відповідь, вас оповістять про це вібрацією.

До речі, про вібрацію: вона сильна при виклику, але допомагає також при друці тексту - апарат коротко і легко вібрує при торканні клавіш. У Apple iPhone 3Gs такого зворотного зв'язку дуже не хвата. За бажання можна настроїти вібровідгук для всіх торкань екрану.

10 травня

Ось і добігла кінця відпустка. Устали рано, зібрали речі, викликали таксі (знали б ви, яке воно в Києві дешеве!) і відправилися на вокзал. Нудьгувати по Києву почали відразу ж після того, як потяг рушив з перону. Цілий день довелося провести в задушливому вагоні, як завжди, розважав Desire.

11 травня

Ось ми й удома в улюбленому Пітері. Тут ще тільки розпускається листя і прохолодно. Прийшов час розбирати сумки, сумувати по друзях і .. робити висновки. По-перше, це був мій перший візит в Україну, і я вирішила обов'язково повернутися, поїздити по інших містах. По-друге, я зрозуміла, що цілком можу жити й працювати з Android -апаратом. Але головне - це все ж не ОС, а сам пристрій. 2.1 на Samsung Spica - це зовсім не те, що 2.1 на HTC Desire з його потужним "залізом" і відмінним екраном.

16 травня і висновки

Сьогодні я обзавелася власним Desire :). Не можу сказати, що довго думала, купувати телефон або ні. Усі його плюси (екран, оболонка, швидкодія, хороша зборка, відкрита, швидко така, що розвивається ОС і тому подібне) явно переважували мінуси (слабка батарея, екран сліпне на сонці, не краща камера і деякі недоробки платформи Android). Своїм другим Desire я повністю задоволена, окрім рожево-фіолетового відтінку екрану. На жаль, як показав пошук у мережі, проблема досить відома, зустрічається також на Legend. І навіть не те щоб це проблема – це помітно тільки при мінімальному підсвічуванні, а при звичайній теплий відтінок екрану помітний тільки порівняно з тестовим Desire. Але все таки сподіваюся, відтінки можна поправити на рівні ПО й в майбутніх оновленнях прошивки HTC це зробить.

HTC Desire, а може, і ні. До речі, любителі великих екранів можуть дочекатися початку продажів Samsung Galaxy S. Він буде найпотужнішим апаратом на базі Android з шикарним Super AMOLED екраном (ще краще, ніж у Desire і не сліпне на сонці) і найсвіжішими версіями bluetooth і WiFi. Проте Desire виграє оболонкою Sense, хоча TouchWiz, встановлена в Galaxy S, теж дуже непогана.

Що ж, думайте, вирішуйте, а доки дозвольте відкланятися і спасибі за увагу :). Бажаю й вам чудових відпусток, адже літня пора на носі. А також бажаю знайти телефон, який подобався б вам також, як Desire мені.

У найближчий час HTC Desire повинен з’явитись у F.ua!