Sony HDR-CX520 – чисте задоволення в роботі

Мініатюризація і економія - вимоги нашого часу. Відеокамери вже інтегрують у мобільні телефони, а міські малолітражки, здається, скоро взагалі перестануть споживати бензин. Але що робити якщо не подобається масова техніка з посередніми характеристиками? Приблизно така проблема постала переді мною десь трохи більше місяця тому. Я зрозуміла що мої нерви більше не витримують зйомки моєї старої mini DV камери, формату 3:4 і постійного кольорового шуму при поганих умовах освітлення. А оскільки в умовах не дуже доброго освітлення знімати доводилось досить часто то постійна чистка відео додатковими шумодавами у різних відеоредакторах нічого крім відрази у мене вже не викликала. Таким чином і назріла необхідність покупки камери високої роздільної здатності. Якось відразу стало зрозуміло що вибирати я стану лише серед камер Sony. Хоча інші виробники ніби-то мають кращі пропозиції стосовно співвідношення «ціна-якість». Але погодьтеся, у фразі «відмінне співвідношення якості та ціни» є деяка частка лукавства. Вона заздалегідь готує покупця до компромісу, натякаючи, що пропонований виріб, звичайно, непоганий, але якщо не скупитися, то можна розраховувати і на щось істотно краще. Втім, є інша техніка - та, для якої ставити роздільну лінію між технічними показниками і вартістю чомусь не хочеться.

Саме до такої техніки і належать камери нинішньої лінійки HD камкодерів Sony. Кожна з них відмінно продумана і багато оснащена. Це досить дорогі, можна навіть сказати безкомпромісні камери, конструкція яких розроблялась не стільки для зовнішнього ефекту, скільки для досягнення максимально високої якості зйомки. Коротше, для тих, хто, вибираючи камеру, в першу чергу дивиться не на зовнішній вигляд і навіть не на цінник, а на технічні характеристики і функціональні можливості.

Взявши в руки Sony HDR-CX520, як відразу стає зрозуміло, чому у неї такий вражаючий цінник. Титанових вставок тут, правда, немає, зате пластикові панелі настільки жорсткі і так точно підігнані, що корпус здається монолітним. Поверхня – щось середнє між графітом і антрацитом, іншими словами, глянцева темно-сіра, злегка відблискуюча численними металевими вкрапленнями. Оформлення об'єктива зробило б честь гарним наручним годинникам: відполірований до дзеркального блиску сталевий обідок об'єднує віконце надмініатюрного спалаху і чорну оправу оптики, прикрашену найтоншою золотистою фаскою. Дизайн трохи вигадливий, але щоб підкреслити елітарний технократизм - в самий раз.

Всі необхідні роз'єми у CX520, незважаючи на мініатюрність, є, інша справа, що вони розкидані по всій поверхні корпусу: USB і HDMI з одного боку, аналогові виходи - з іншого.

У верхній частині корпусу прихований контакт для додаткового мікрофона або лампи підсвічування.

Нечисленні «залізні» кнопки виконані в новому фірмовому стилі – маленькі, за кольором не відрізняються від корпусу і тому майже непомітні. Краї кнопок чудово відчуваються на дотик, а короткий, але пружний хід повністю виключає пусте або, навпаки, подвійне натискання.

 Монітор звичайно сенсорний, тому основна маса налаштувань виконується традиційним для HD камкодерів Sony способом – натисканням пальцями на піктограми або прямо на зображення об'єктів, що знімаються. Порівняно з попередніми моделями кнопки з панелі монітора зникли, а на краю сенсорного екрану в режимі зйомки тепер з'являються віртуальні клавіші, дублюючі управління зумом і запуском запису. Новий інтерфейс чутливіше реагує на команди, та й промахнутися повз великих піктограм майже неможливо.

Але справжнім святом для мене стала наявність у цій камері нового типу матриці CMOS Exmor R.

Як відомо, більшу частину площі пікселя в CMOS-матриці займає аж ніяк не фотоелемент, а його електронна «обв'язка». Причому в звичайних матрицях вона знаходиться у шарі, що лежить над фото-чутливим. Для того щоб ця сама обв'язка не затримувала світло що падає на матрицю, використовуються мікролінзи, які фокусують світло саме на фотоелементі. Але ці мікролінзи теж мають не одиничну ефективність, так що частина світла все-таки розсіюється в «обв'язці». Так ось, перевага нової матриці Sony полягає в тому, що електронну начинку CMOS-пікселя опустили під фоточутливий шар, тим самим повністю уникнувши розсіювання світла на електронній «обв'язці» пікселя. Звучить трохи складно. Але все встає дуже добре зрозуміло коли бачиш цю камеру в дії. Перед покупкою я звичайно продивилась тести. Але вони все одно не дали мені повного уявлення про те що може ця камера в умовах поганого освітлення. Я була вражена наскільки чіткою і чистою була картинка при освітленні всього 20 люкс! Таке враження, що чіткість зовсім не впала в порівнянні з 500 люкс! Рівень відеошумів теж був досить малий. Так що можна привітати Sony - нова матриця дійсно працює!

Сама матриця на новій камері Sony має типорозмір 1/2,88" при загальному числі пікселів на ній 6,631 млн. Для HD-відео використовується 4,15 Мпікс, що забезпечує подвійний запас для електронної обробки (1920х1080 - це приблизно 2,07 Мпікс). Об'єктив з 12-кратним оптичним зумом (фокусна відстань 5,5-66 мм, у 35-мм еквіваленті - 43-516 мм) і діапазоном максимального розкриття діафрагми F1.8-3.4. Діаметр посадочної різьби під фільтри і насадки стандартний для Sony - 37 мм. Камера може записувати відео високої чіткості у форматі AVCHD і відео стандартної роздільної здатності в MPEG-2. Для AVCHD є чотири режими запису, максимальний бітрейт становить 16 Мбіт/с. Можна згадати, що за сучасними мірками це вже небагато: відеокамери Canon та JVC, наприклад, мають максимальний бітрейт 24 Мбіт/с. Але тут треба пам'ятати, що кодер Sony, за якістю кодування AVCHD, поки що ніким не був перевершений. Порівняно з попередніми моделями додався режим Low Lux, в якому відеокамера може при необхідності збільшувати витримку до 1/25с, а підсилення - до 24дБ. Ще один момент, що заслуговує окремої згадки, - введення так званого активного режиму стабілізації (на додаток до нормального режиму), який, за твердженням виробника, покращує якість стабілізації «в русі», наприклад при ходьбі. Також необхідно згадати про наявність в даній камері 12-Мпікс фоторежиму: максимальний розмір фотографій, який можна отримати на ній становить 4000 х 3000 пікселів. Таким чином за якістю картинки конкурентів у HDR-CX520 знайдеться зовсім небагато. Причому справа не у видатних значеннях окремих параметрів, а саме в цілісності і натуралізмі зображення в цілому. Реалістичний і в той же час насичений колорит плюс дивовижна для 16 Мбіт/с чіткість роблять зображення настільки живим, що до нього просто хочеться доторкнутися.
Окремої похвали заслуговує система оптимізації динамічного діапазону і коректування контрового світла. Відсутність «пересвічення» або, навпаки, глибоких провалів яскравості не позбавляє зображення природного контрасту – рідкісна і цінна властивість.

Автор завіряє, що кадр зроблений у похмурий день, у майже контровому світлі, що падає з вікна. Автоматика безпомилково виставила експозицію по сюжетно важливій частині кадру. Кольоронасиченість, контраст і деталізація практично ідеальні

Функцію носія інформації в даній моделі виконує флеш-пам’ять ємністю 64Гб. Звичайно, жорсткі диски у камер цієї лінійки мають більший об’єм, але на користь флеш-пам’яті стає все більше аргументів, зокрема відсутність будь-яких механічних елементів, що забезпечує більшу довговічність та стійкість до стресів і, що відіграє не останню роль при відеозйомці, сприяє більшій тишині при записі звуку. На максимальній якості, тобто в режимі кодування 16 Мбіт/с, на вбудовану пам'ять можна записати 7 годин 45 хвилин відео. Погодьтеся, цього цілком достатньо для зйомки у невеликій подорожі. Особливо якщо врахувати, що за допомогою картки Memory stick ємність легко можна довести майже до сотні гігабайт. Ну а якщо оператор готовий злегка поступитися чіткістю картинки або телевізор у нього не Full HD, а HD Ready, то заявлені значення можна сміливо множити на два. Одним словом, при розумному підході до зйомки постійно думати про економію пам'яті не доведеться. Запис звукового супроводу викликав самі позитивні емоції: трьохканальний мікрофон із змінною діаграмою спрямованості створює звукову доріжку з явно відчутним об'ємом – якщо, звичайно, джерела звуку дійсно розташовуються по різні сторони від камери.

Опис будь-якої відео- чи фототехніки не був би повним, якщо не згадати про її оптику. При виборі камери глянувши на неї «очі в очі», виявилась цікава подробиця: замість звичної для камкодерів Sony марки Carl Zeiss на кільці об'єктиву знаходиться напис «Sony Lens G».

Після інтенсивного перелопачування інформації на просторах інтернету виявилось, що компанія давно і досить успішно випускає лінійку серйозної фотооптики, позначену літерою «G». Так маркувалися об'єктиви вищого класу, виготовлені компанією Minolta ще до передачі її оптичних технологій фото-підрозділу Sony. Очевидно, маючи такий міцний технологічний фундамент, розробники вирішили використати його і для створення оптики під власним брендом. Можна сміливо визнати, що зображення, побудоване «рідним» об'єктивом Sony елітної G-серії, ні в чому не поступається картинці високої роздільної здатності, яку видавала відеооптика з легендарним логотипом Carl Zeiss.

З безлічі інтелектуальних функцій зйомки хочеться відзначити три найцікавіші. Завдяки Smile Shutter навіть під час відеозапису камера автоматично робить фотознімок, як тільки у когось у кадрі з'являється посмішка. Нова технологія активної оптичної стабілізації Optical SteadyShot, за заявою розробників, в 10 разів ефективніше систем минулого покоління. І дійсно, картинка залишається стабільною, навіть якщо знімати на ходу - головне, не забувати поглядати під ноги. Ну і нарешті, автоматичне коректування контрового світла позбавляє оператора від необхідності відмовлятися від ракурсів «проти світла» або тримати палець на кнопці Backlight.

Що в Sony HDR-CX520 виявилось найцікавішим для мене особисто, – так це, звичайно, світлочутлива матриця Exmor R™ CMOS. Ця обставина не може не радувати кожного разу при зйомці в умовах поганого освітлення. Також приємно порадували відмінна якість збірки корпуса, натуралістичність зображення, робота знімальної автоматики та оптичний стабілізатор.

В кінці додам ще декілька фотографій з даної камери, а в рубриці відео пізніше викладу пару роликів для повнішого уявлення про те що може ця камера.

Ця фотографія фактично чи не перша відразу після покупки камери. Умови зйомки: вечір,  майже дощ, відстань до об’єкту декілька метрів (як на мене дуже добрий зум), з руки (на стабілізатор не понарікаєш). Все зроблено на повному автоматі.

Далі ще пару штук але вже без коментарів:

Необхідно згадати що фотографії робив майже повний дилетант і любитель. Хоча професійний фотограф глянувши на них і уяснивши для себе що це все повністю роблено на автоматі сказав, що вийшло зовсім не зле.